Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Якобы наркоман-комик? Да мне кажется, это
чуть больше нелепо. Но что поделать? Чтобы разжечь в вас хоть какую-то искру интереса, позвольте рассказать о моем "эксперименте" с ТГК, беганием по лужам и ностальгией по детству. Погнали!
Мой друг в один прекрасный день предложил мне замутить
закладку. Ладно, я и так
на новом, можно и ради интереса попробовать. Этот парень всегда в курсе всех новых трендов, свежих новостей и того, что происходит в наркотическом мире. Ну а я, как комик, всегда открыт для новых приключений. Он сказал, что у него только
магические грибы -
псилоцибиновые грибы. Ну что ж, пусть будет так. Не развод либо развод, узнаем сразу.
Взяли мы эти грибы и решили провести "эксперимент" в парке, чтобы веселее было. Что, вы сомневаетесь в моих намерениях? Не надо! Я просто хотел вспомнить свои веселые и беззаботные детские годы, когда бегал по лужам босиком...
Ну что, проглотил я свою порцию грибов и пошли гулять. Вот так вот просто, берешь и бегаешь по парку, как в детстве, а на тебе -
шеймят все прохожие. Они смотрят на тебя так странно, будто ты их обидел! Это же всего лишь псилоцибиновые грибы, вам что, так не хватает фантазии? Полетим вместе!
Да, ощущения, конечно, были неприятные. Но, блин, это же эксперимент! Чего вы ожидали? Чудес?
Отходы - это норма, и я готов был их принять. И еще бы, ведь я хотел вспомнить свое детство и почувствовать себя живым!
И тут я вспомнил, что у меня в кармане остался
кропаль. Чтобы снять отходы, вам понадобится гирька этой вещественной магии. Началось! Я разминался, как настоящий атлет, и пускал накаченные ноги во все тяжкие. Вот это эйфория, мужики! Я снова на пике формы и готов завоевывать мир!
А вот и дождик, почти как в детстве! Не устоял и решил прыгнуть в лужу, грязь же не убъет. И я конечно не просто залез в эту лужу, я в нее прыгнул, как настоящий экстремал! Получилось, правда, позорно, но зато я отлично повеселил окружающих. Это же жглы!
В общем и целом, мои дорогие друзья, я бы не рекомендовал вам повторять мой эксперимент. Но если вам захочется погрузиться в мир беззаботного детства и ощутить настоящую свободу, то попробуйте.
Слово "наркоман" часто нагло шеймит и оскорбляет людей, смотрящих на мир под другим углом. Это лишь одна сторона медали, а на самом деле каждый из нас может столкнуться с проблемами, которые заставят искать выход. И посему,
прежде чем шеймить или осуждать, лучше понять, что национальный консенсус часто ошибается в своих выводах.
Так что продолжайте искать свой путь в этом большом и прекрасном мире. А я между тем отправляюсь спать, ведь был ночной эксперимент, и рубит меня, как не крути. Да будет с вами силы и понимание, мои друзья!